Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

мінлива доля

  • 1 variable

    1. n
    1) мат. змінна величина
    2) астр. перемінна зоря
    3) pl вітри змінних напрямків
    4) мор. нерівний вітер
    2. adj
    1) мінливий; непостійний; несталий; нестійкий

    variable exchangeфін. нестійкий курс

    2) змінний, перемінний

    variable starастр. перемінна зоря

    variable windметеор. вітер змінних напрямків

    variable capitalек. змінний капітал

    variable area track (width track)кін. фонограма перемінної ширини

    variable density trackкін. фонограма перемінної щільності

    variable focus lensкін. об'єктив з перемінною фокусною відстанню

    V. Zone — геогр. помірний пояс

    variable time fuze — військ. радіопідривник

    * * *
    I a
    1) мінливий, непостійний; нестійка; variable weather мінлива погода; variable fight борьба с переменным успехом; variable standards гнучкі критерії
    2) що (який) можна змінити; the amount of heat is variable at will нагрівання регулюється за бажанням
    3) спец. змінна;variable quantity мат. змінна (величина); variable capital політ.-ек. змінний капітал; variable exchange ек. нестійкий /перемінний/ курс
    4) біол. аберантний; мінливий
    II n.
    1) мат. змінна (величина)
    2) астр. перемінна зірка
    3) мор. нерівний вітер, вітер змінного напрямку
    4) pl. метеор. західні вітри середніх широт; вітри змінних напрямків

    English-Ukrainian dictionary > variable

  • 2 изменчивый

    1) (изменяющийся, склон. к изменениям) мінливий, змінливий, змінний, перемінний, (колеблющийся) хиткий. [Мінливі естетичні теорії (Єфр.). Доля мінлива (Грінч.) Це свідчить, що ваша вдача дуже змінлива (Н.-Лев.). Ви знов зо мною, привиди хиткії! (Франко)];
    2) (неверный, склонный к изменам) зрадливий, зрадний. [Прости свою дочку безтямну і зрадливу (Олесь). Все продає за панську зрадну ласку (Грінч.)].
    * * *
    мінли́вий; (обманчивый, предательский) зрадли́вий

    \изменчивыйая пого́да — мінли́ва пого́да

    \изменчивыйое сча́стье — зрадли́ве ща́стя

    Русско-украинский словарь > изменчивый

  • 3 кровь

    1) кров (-ви), (реже) крів (р. крови, кро[и]ві), ум. крівця, (пров.) крівля, керва, руда (- ди), (вульг. преим. о -ви от удара в драке) юха, юшка, паюха, мазка. [Без бою, без крови (Крим.). Поженемося за баришем, а скільки криві братньої нап'ємося (Квітка). Кров'ю вона умивалась (Шевч.). Крів'ю обкипіла вся наша давнина (Л. Укр.). Усі руки в крови (Харківщ.). Як вода, крівля по світі буде розливатись (Руданськ.). Так він крівлею і вмився (О. Пчілка). Руда - не вода (Номис). Людська крівця не водиця, розливати не годиться (Номис). Шабля моя не раз паюхою вмилась (К. С.). Мазкою хоче хто умитись, кому не жаль своїх зубів (Котл.)]. -вь артериальная - кров червона, (венозная) чорна (погана) кров. Лицо у неё -вь с молоком - лице у неї мов кров з молоком; лице у неї біле як кипень і рум'янці грають. -вью кровь омыть - кров за кров; кров змити кров'ю. Проливать -вь - лити, проливати (сов. пролити) кров. [Зараз будуть тут лить неповинную кров (Грінч.)]. Обагрить -вью - см. Обагрять. Покрываться, покрыться (запекшейся) -вью - о(б)кипати, о(б)кипіти кров'ю. [Окипіло серце гарячою кров'ю (Пісня)]. Запекшаяся -вь - закипіла(я) кров. Покрытый запекшейся -вью - закипілий, обкипілий кров'ю. Покрывается -вью что - кров обкипає на чому, кров'ю обкипає що. Лужа -ви - калюжа крови, кривава річка (криниця). [Де стояла Бондарівна - кривава криниця (Пісня)]. Лежал в луже -ви - підплив кров'ю, лежав підплитий кров'ю (крівлею), лежав у калюжі крови. Запачкать -вью - умазати в кров, укровити, закровити, (сильно) заюшити кого, що. Облиться -вью - умитися кров'ю, (грубо) мазкою. Сердце обливается -вью - серце кривавиться. [І серце кривавиться, як згадаю, яка мінлива людська доля (Грінч.)]. Побить в -вь кого - спустити кров кому, (грубо) спустити юху (мазку) кому, помажчити кого. Ушибиться в -вь - забитися до крови, (сильно) об'юшитися. -вь ударила в голову кому - кров ударила (бухнула, линула) до голови кому. Изойти, истечь -вью - зійти кров'ю, збезкровіти. Он истёк -вью - він зійшов кров'ю, він збезкровів. Пустить -вь - кинути (спустити) кров (руду), відкрити жилу кому. [Кинув їй руду з руки (Квітка)]. Хоть -вь с носа - хоч кров з носа. Крови (регулы) - місячка, краска;
    2) (в значении рода, племени, колена, поколения) кров (-ви). Родная -вь - своя кров, рідна кров. Это у него в -ви - це в його родиме. Голос -ви - кров озивається, голос крови. От -ви Рюриковой - з Рюрикової крови, з Рюрикового роду (коліна). Принц королевской -ви - принц королівської крови, королівського роду, коліна;
    3) бот. - см. Драконова кровь, Зверобой.
    * * *
    кров, -і; диал. крі́вля; (преим. от удара в драке) ю́шка, мазка́; руда́, -ди́; (порода, происхождение животных) плід, род. п. плоду

    Русско-украинский словарь > кровь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»